Нарешті сніг! Зима! І білий килим,
Як чистий аркуш, що не знав чорнил...
Світ без війни усім здавався б милим
Та от тривоги... вибиваюсь з сил...
І знов прильоти... і розриви знову...
І гинуть люди... То війна іде...
Яку б із ким не починав розмову
На перемогу нашу кожен жде
І мати сина жде із пекла сходу,
Який стискає зброю у руках
За долю українського народу,
За світ, за мир, й свободи вірний шлях.
