Здається, всі слова вже було сказано.
Та кожному по-своєму болітиме.
Колючими пронизливими фразами,
В згорьовані рядки сплелися літери.
Не все що має риму це поезія.
Не все що ми підтримуємо – істина
Зотлілі душі й досі ріжуть лезами.
Всевишній, зупини криваве місиво!
Життям безцінним, мріями крилатими,
Уламками розтрощеної тиші
За волю найдорожчим завжди
платимо.
Прощаючись з коханими та ближніми.
#вірші
#поезія
#україна
