2 8 9 ⠀⠀Привіт
⠀
Ну, привіт. Ти, майже дорослим став,
Надивився на світ і тьму,
Хочу я, щоб відповідь ти надав,
На питання просте - чому?
⠀
Ну навіщо, дідько тебе бери,
Ти ведеш їх у ці доми,
Порох де пашить здолу догори,
Де - умитий поріг слізьми.
⠀
Де хвороби, голод, війна та смерть,
Де потрібно, щоб пролунав
Перший сміх і ринувся в коловерть,
Наче сонце полоскотав.
⠀
Нащо ти ведеш їх в цей дивний світ,
Застулила який пітьма,
Нащо ти ведеш іх в цей білий сніг,
Під який вкрила мир зима?
⠀
В цей спекотний, дикий, тваринний жар,
Де вдиха́ти пар - тяжко й мить,
Щоб повітряку кульку дати в дар,
Прип'ясти́ на тоненьку нить.
⠀
- Нащо ти приводиш всіх їх в цей мир,
Нам в нїм боязко, хоч таїсь?
- Щоб понюхати: кмин, чабрець, імбир,
Дати ймення для них якісь.
⠀
Сповісти, як вітер летить в лице,
Як бурульку злизати вкрай,
Як плетуться руки навкруг в кільце,
Втім, не змовиш це зазвича́й.
⠀
Як подмухати на кульбабчин пух,
Як коханим знайти прощень,
Кульку-дар щоб слати до неба в рух,
І глядіти услід лишень.
⠀
Йди, будь ласка, і не чіпай сього,
В світі стільки ж сліз в журбі...
Колисаю я малюка свого.
Я на все відповів тобі?
⠀
Авторка Alja Khajtlina
Переклад Yurii Shybynskyi
⠀
=======
ОРИГІНАЛ
289
Ну, привет. Ты вроде уже подрос,
Нагляделся на тьму и свет.
У меня к тебе есть один вопрос,
Ты найдёшь на него ответ?
Для чего, ну чёрт тебя подери,
Ты приводишь их в этот быт
Где воняет порохом от двери,
Где слезами порог умыт?
Где болезни, голод, война и смерть,
Где несчастья то тут, то там.
- Для того, чтоб услышать их первый смех.
Словно солнце пощекотал.
- Для чего ты приводишь их в этот свет,
Заслонённый тяжёлой тьмой.
Для чего ты приводишь их в этот снег,
Укрывающий мир зимой?
В этот летний дикий животный жар,
Где ни жить, ни дышать нельзя?
- Для того, чтоб купить им воздушный шар
И на ниточку привязать.
- Для чего ты приводишь их в этот мир,
Нам в нём страшно - и это нам!
- Рассказать им, как пахнет чабрец и тмин
И назвать их по именам.
Рассказать, как ветер летит в лицо,
Как сосульку зимой лизать,
Как сплетаются руки вокруг кольцом,
Впрочем, это не рассказать,
Как на одуванчик легко дышать,
Как любимых легко простить.
Для того, чтоб купить им воздушный шар.
Зазеваться и отпустить.
Уходи, пожалуйста, не мешай.
Слишком много на свете слёз.
Я качаю уснувшего малыша.
Я ответил на твой вопрос?
ID:
968335
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 14.12.2022 22:37:51
© дата внесення змiн: 15.12.2022 14:43:28
автор: Юрій Шибинський
Вкажіть причину вашої скарги
|
