2 0 2 ⠀⠀⠀ Поїжджай.
⠀
Їдь, як дихається і дорога стелиться,
Ти, бо в гості, не навічно ж заселитись,
Йди до ведмежати, матінко-ведмедице,
І до віслючка йди, матінко-ослице.
⠀
Лине погляд: зляканий, дівчачий, ба́б’ячий,
Точно випустять? Упевнені? Узнайте!
Йди, зайчихо, до малого зайченяточки,
Чи впізнаєш ти його у цьому зайці.
⠀
Хто хвостатий, хто іклисттий, хто з косичками,
Що везти вам? Чом раніше ви мовчали?
В довжелезній черзі - білочки з лисичками,
Із однаково умитими очами.
⠀
Гляне мимохідь, із сумнівом прищуриться,
І, як гаркне - в шафах задзвенить весь посуд,
Лапку дай мені, копитце дай чи щупальце,
Геть поїдемо звідсіль хутчіш додому!
⠀
І з підскоком - по бульварах і по сходинках,
Днем оцим - украй коротким, надто довгим,
Мамо, мам, як білченя я вмію мовити,
Тату, тат, орлину вже я вивчив добре.
⠀
Всіх відмінностей вкрай плівочка зтончилася, -
Де тут чий, уже ніхто не помічає,
Радо з віслючком ведмедиця лишилася,
І ослиця ведмежатка колисає.
⠀
Мов кінчалась музика - та не скічилася,
Диригент змахнув і заспівали скрипки.
Ніби з вітерцем за дзвоничок вчепилися,
Різнобарвні посилання маргаритки.
⠀
Авторка Alja Khajtlina
Переклад Yurii Shybynskyi
ОРИГІНАЛ
Двести второй день
Поезжай, пока и дышится, и едется,
Ты же в гости, не навеки поселиться.
К медвежонку приходи его медведица
И к ослёнку приходи его ослица.
Взгляд испуганный, старушечий, девчоночий,
Точно выпустят, уверены? Узнайте.
Приезжай, зайчиха, к малому зайчоночку,
Если ты его узнаешь в этом зайце.
Кто с хвостами, кто с клыками, кто с косичками,
Что везти вам? Почему вы не сказали?
В длинной очереди белочки с лисичками
С одинаково умытыми глазами.
Глянет мельком, недоверчиво прищурится,
И как крикнет - зазвенит в шкафах посуда.
Дай мне лапку, дай копытце или щупальце,
И пойдём, и полетим уже отсюда!
И вприпрыжку - по бульварам, по ступенечкам,
Этим днём - совсем коротким, очень длинным.
Мама, мама, я могу теперь по-беличьи,
Папа, папа, я умею на орлином.
Истончилась до конца различий плёночка
Где тут чей, уже никто не замечает.
И медведица погладила ослёночка
И ослица медвежоночка качает.
Словно музыка кончалась - и не кончилась,
Дирижёр взмахнул рукой, запели скрипки.
Словно ветер пролетел над колокольчиком,
Передал ему письмо от маргаритки.
ID:
959646
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 13.09.2022 21:08:46
© дата внесення змiн: 13.09.2022 21:08:46
автор: Юрій Шибинський
Вкажіть причину вашої скарги
|
