Тримаючи в обіймах іграшку убогу,
В навушниках я чую музику сумну,
І за твоє здоров"я взмоляюся до Бога,
Ховаючи у шафу свідомість всю брудну...
Я намагаюсь бути для тебе ідеалом,
І стала я такою, як ти того хотів,
Для щастя нам обом потрібно все ж так мало,
На зустріч пару кроків та трійка гарних слів...
Тодді в моїх обіймах, не іграшка вже буде,
І будеш ти лежати і бачити у снах,
Як всежиття майбутнє не зможем ми забути
Отой самотній холод і пристрасть у серцях...
