У тління кожен живий йде, А ось великий – з нього вийде, Щоби побачить те насіння, Яке зоставив на землі, Щоби всотати подих праці, Пагін і голови гарячі, Яким він піддавав жаги… І велич вибачить собі.
ID: 865652 Рубрика: Поезія, Філософська лірика дата надходження: 22.02.2020 13:29:45 © дата внесення змiн: 22.02.2020 13:29:45 автор: seroglazka
Проект ініційовано у 2002 р. київським поетом Євгеном Юхницею Правила щодо cookie