Веселим сонцем сад залитий
І пелюстки летять, як сніг, –
Спішать в танок несамовитий,
Співають лагідній весні.
Мов пелюсткова завірюха,
Думки снуються в голові;
Лежу під пелюстковим пухом
В м’якій шовковистій траві.
З приємністю слідкують очі
Мої за розквітом весни,
Що радощі мені пророчить
і навіває мрії-сни.
Янка Золак
Вясной у садзе
Вясёлым сонцам сад расквечан;
Пялёсткі сыплюцца, бы сьнег,
Сьпяшаюцца на сход свой, веча,
Пяюць аб ласкавай вясьне.
Нібы пялёсткаў завіруха,
Снуюцца й думкі ў галаве;
А я ляжу ў пялёсткаў пуху
На мяккай шоўкавай траве.
І так прыемна маім вочам
Сачыць за росквітам вясны,
Якая радасьць мне прарочыць
І навявае крозы-сны.
