Янка Золак, Весною у саду

Веселим  сонцем  сад  залитий
І  пелюстки  летять,  як  сніг,  –
Спішать  в  танок  несамовитий,
Співають  лагідній  весні.

Мов  пелюсткова  завірюха,
Думки  снуються  в  голові;
Лежу  під  пелюстковим  пухом
В  м’якій  шовковистій  траві.

З  приємністю  слідкують  очі
Мої  за  розквітом  весни,
Що  радощі  мені  пророчить
і  навіває  мрії-сни.

Янка  Золак  
Вясной  у  садзе  

Вясёлым  сонцам  сад  расквечан;
Пялёсткі  сыплюцца,  бы  сьнег,
Сьпяшаюцца  на  сход  свой,  веча,
Пяюць  аб  ласкавай  вясьне.
 
Нібы  пялёсткаў  завіруха,
Снуюцца  й  думкі  ў  галаве;
А  я  ляжу  ў  пялёсткаў  пуху
На  мяккай  шоўкавай  траве.
 
І  так  прыемна  маім  вочам
Сачыць  за  росквітам  вясны,
Якая  радасьць  мне  прарочыць
І  навявае  крозы-сны.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=860506
Рубрика: Поетичні переклади
дата надходження 06.01.2020
автор: Валерій Яковчук