Нема нічого в нас святого!
Здавалося, готові розірвати
Усякого, хто обража малого,
Та вже готові відступати...
Забули тих, хто на майдані
За правду голову свою поклали,
Несучи риси роду притаманні...
І тих, що йшли на Схід, бо знали
Що "русский мир" без перепони
Дійде до Києва і навіть далі.
Його таки спинили в межах зони,
Чого в Москві "совсем не ждали".
Про Крим, здається, вже забули,
Не хочемо ні чути, а ні знати...
А Зе команду просто взяли й взули
Готові і Донбас віддати...
Така вже, кажуть, наша доля
Молитись й землю свою боронити...
Коли ж бо вже настане Божа воля
Щоб в Україні нам щасливо жити?