Коли змагатиметься вперто
Зима з весною за права,
Чомусь промовлю я відверто,
Що часто згадую про Вас.
Відійде холод, заясніє
Весняне сонце у душі.
Про Вас я думати не смію,
Про Вас лише пишу вірші.
Весна відквітне й щедре літо
Поволі ступить на поріг,
А серце зболене й побите
Стрімко покотиться до ніг.
Ще мить й черлена зріла осінь
Думки захопить у полон,
І дощ тихенько відголосить
За тим, чого і не було.
І знов зима, мороз і холод
Проймає душу до кісток.
Вона в тонкій сукенці, гола
У невідомість робить крок.
…Сніг падає й одразу тане -
Закінчився твій час, зима!
Я більше не хворію Вами,
В душі та серці місць нема.
02.03.2019
Руслана Ставнічук (с)
