Народ, як діти (аналогія така) -
В дитячу казочку він вірить — в Колобка
У казці той пішов у світ, у ліс,
Та обдурив його підступний Лис
Пройшло із того часу сотні літ,
Ще досі ліпить казка мури віри -
До цього часу п'ють вино, їдять той хліб -
Що канібалів їх годують вбогих, сірих
Не розуміючи, що у Письмі святе,
Казки — брехня, чого б в них не казали,
Читати треба між рядків, а не оте...
Оте, що у рядках від них сховали.
