Розступіться усі. Хай злітає в повітря й летить
Білим лебедем віри поміж зла й чорноти
Хай прокурює горе. Хай вже більше його не болить
Розступіться усі. І дозвольте вже просто піти
Нявканням кішок печаль його вийде у люди
Одягне костюм і вестиме себе як належить
Доторкнеться вустами поцілунком таким як у юди
Одним помахом вітру принесе усім слабкість і нежить
Буде жити життям бо це те що уміє найкраще
Він вийде на сцену по сорочці вдягнувши піджак
Й заспіває вам те що вважатиме за підходяще
Й ви підете за ним бо він сила він гарт він хижак
Але й хижаки ще не втратили здатність любити
А любов та не має знаків оклику і запитань
Коли приходить то варто її прийняти і прожити
Вона - вершина гори вона - епіцентр повстань
Розступіться усі й подивіться як він повертається
Вже напевно придумав не один цікавенький сюжет
Він стоїть на землі й до коханої так пригортається
Що й не вірить ніхто в те що це усе той же поет