Зірви зненацька заповітний звук
Серед соборних сосон сольні співи суму
Бо снігопад летить тобі до рук
І оживає сутність Бога Духу
Зостав назавжди знак у врат зими
Земля це завжди запах первоцвіту
До рук візьми зерно озимини
І посади в садах як райську квітку
І крижане прекрасне місто
З ім’ям на книзі часу і сторіч
Наповниться новим розкішним змістом
А ти його знайди і возвелич.
