Коли так мало дня і так бракує ночі,
Коли неспинний час лише дарує мить,
Вертаючись назад вдивляюсь в твої очі,
Вдивляюсь і молю мене благословить,
Молю пробачити за все… За тихий докір,
За неуважність… Ще прошу прости
Мене матусю за байдужий спокій
І ту гординю, що усе псує…
Прости-пробач будь-ласка свого сина
Не дорікай та сліз гірких не лий
І знай завжди, що ти одна єдина
В моєму серці… Бог тебе храни!
