на жаль, ми більше не побачимо один одного.
остання зустріч. останній погляд. останній вимовлений звук.
вперше відчув, що таке спогади. без тебе - жодного.
у своїх кишенях я знаходив лише сліди твоїх рук.
навколо мого життя проводила поодинокі паралелі
прирівнюючи мене до чогось або когось
і так швидко ти мені вказала на двері
бо в твоєму житті "мене" немає, є просто хтось.
твої почуття - просто звичка. чи мені так стало здаватися?
але навіть таку звичку для тебе легко не згадати
поверніть назад відчуття нового дню, коли я міг прокидатися
і не бачити на календарі одну й ту саму дату
так швидко стала невід'ємною частиною мене. тепер
ти замінюєш функції серця. підтримуєш у мені життя.
довго вагався чи потрібно, але всі спогади з пам'яті стер
все ж шкода, що з "нас" все перейшло у "ти" і "я".
