Йдеш з самотністю під вінець
загубився серед людей, ніби загнаний у пастку.
Стоїш на краю прірви, де внизу - кінець
таке легке бажання жити, але й важка спокуса впасти.
Шукати ідеї для власного існування
зруйнувати свій захист, піднявши завісу.
Все-таки піддатися спокусі бажання
і з сумнівним приреченням зірватися донизу.
