Кохання - не пристрасть,
Воно не проходить.
Воно не та іскра,
Що з серця виходить.
Воно дещо справжнє
У серці знаходить,
Душою керує
І мозок безброїть.
Воно не згасає,
Як вогник вчорашній,
А гріє завжди,
Як те сонце безстрашне.
Не пройде воно,
Ні за день, ні за рік.
НЕ залише тебе
На увесь одвгий вік.
І іноді люди живуть і гадають,
А справжнє кохання таки не впізнають.
І будуть так жити,
І будуть блукати,
А як можна живши, кохання не знати?
