Ніж за ножем. Холодна кава зранку.
Світанок рве нові простори.
Я закутана пледом, сиджу на ґанку
Знову хвора тобою.
Не шукаю допомоги.
Потрібні ліки в кишені.
На жаль, уже не маю змоги
Надалі берегти спогади в жмені.
А знаєш: більше не сумую
Ти все мені прекрасно пояснив.
Тепер вже не важливо чи відчую
смак нікотину і вечірній дим.
Не шкода більше пережитих днів,
Коли невпевнено у всьому зізнавались.
Не відшукаю більше таких теплих слів.
Як у той вечір, коли ми розпрощались...
