Нас , люблячих свою державу
Достатньо в цьому світі є ,
Але чому ж її знеславлять ,
Чому зозуленька кує ?
Чом яйці наші гнізда гріють
На унітазах золотих ?
І правлять нами знов злодії
Поза увагою святих …
Такі важкі випробування
За нами тягнуться , як тінь .
Чи то ми зовсім безталанні
Впродовж десятка поколінь ?
Чи вже така сирітська доля
Що відібрали в нас кермо ?
Як дуб могутній серед поля
Вітрам на втіху стоїмо …
C.Бабінчук .
