В моєм серці розквітало
Кохання буйного крило,
У губи міцно цілувало –
Це так давно уже було.
Я вже так звикла до ударів,
Що доля робить на мені.
Вдягну білесенькі сандалі
І почовгаю на весні.
Я пам’ятаю як зустрілись,
Як те кохання принесло.
Як коло вогнища ми грілись,
Наге коханнячко було.
І навіть зрад воно не знало,
Теплом торкалося душі,
До серця міцно пригортало
Невже ми стали вже чужі?
Та все ж тримати буду в серці
Я ту чудову, дивну мить,
Коли с тобою при веселці
Мені доводилося жить.