Ти приходиш і знову йдеш
В далечінь, у безвість, у простір.
Ти проходиш, як взимку день,
Як заплакана золотая осінь.
Я прошу і молю, і благаю
Покохай, пригорни, пожалій.
Я не можу без тебе, ти знаєш,
Як не може без квітки джміль.
Та ти йдеш і зникаєш, і тлієш,
Розтаєш, як на сонці, туман.
Ох не вийшов, не вийшов я знаю
Той прекрасний між нами роман.
