Ти так хотіла щоб усе було так само,
Але щоб інший хтось отримав мою роль,
Щоб все було так добре, райдужно, яскраво –
А замість мене був величний принц або король.
Я заховаю за спиною спаленії крила,
Якими я не скоро в небо ще злечу.
Туди дорогу ти мені навік закрила –
Від болю зціпив зуби , але більше не кричу.
Я відчуваю як вони кривавлять і вмирають,
А кров стікає темним слідом по спині.
Пір’їни білі біля ніг твоїх спадають –
Вони кружляють мов танцюють у твоєму сні.
Мине ще трохи часу й я їх десь покину,
Залишу й стану геть пустим.
Хай хтось кохає і літає без упину
І байдуже! Нехай моє життя стає простим.
