Твої вуста мені слова шепочуть,
Немов із тиші долинають звуки.
І несміливо й лагідно сказати хочуть,
Що не потерплять довгої розлуки.
Так обережно ти виходиш з тіні,
Й крокуєш в напрямку до мене.
Від сьогодні я з тобою нині
Буду щира на рахунок себе.
Торкаючись до ніжних рук твоїх,
Невичерпне тепло твоє я відчуваю.
Живеш й надалі ти у снах моїх,
Але вірю,тебе я згодом відшукаю.
