Цей львівський дощ... Куди без нього ми?
Все моросить... Мінорну грає гаму...
Прикриє осінь теплими крильми,
Щоб душі не покрились холодами.
Цей львівський дощ... Лиш кава на столі
Парує ледь у затишній кав'ярні.
Всі спогади десь зникли у імлі,
І дощ змиває їх сліди примарні.