Дивно засинати в холодному ліжку без тебе...
Здавалося б мяка, рідна ковдра, а не гріє.
Притуляєш до себе силою подушку,
Намагаючись знайти те втрачене тепло...
Я згадую миті прожиті з тобою поруч...
Іноді здається, що цього всього не було,
Та твій дзвінок може порвати тишу...
Я підніму трубку і знову своє "Алло"
Між буднями знайшлося таке маленьке свято,
Зустріч з тобою і одна ніч на двох...
Тепер кожного разу перед сном молюся Богу,
Щоб ти просто був і ми засинали удвох!
