Мене щодень болить душа за друзів,
Бо це не друзі, а це Іроди якісь.
Вони щоразу гублять мою душу
І я щодень жалкую за "колись".
Дружба колись у нас була криштальна.
Така міцна, така завжди чистА.
Але кришталь розбивсь об лід мовчання
І появились заздрість, злість, лихі слова.
Мені здавалось дружба буде вічна
Але цей сон давно уже минув.
І моя душа тепер дуже скалічена,
Але ніхто із "друзів" цього не збагнув