Чому ми створені із явних протиріч
Житття зіткалося із стежок і доріг
Які від щастя невпинно відводять пріч
Кружляєм мов шатун що загубив барліг
Уміло грає хтось на клавішах життя
Перебирає мов на гітарі струни
Після такої гри не буде вороття
Кружляють по забуттю нами тайфуни
Як відчуваєш в собі сили поборись
Не відддавай себе на поталу долі
Свого життя хазяїн ти вперед дивись
Бо на простачків розумників доволі.
