- Хто хоче сьогодні піти до кіна ? Підніміть руку догори, - строга вчителька - "історичка" глянула на учнів крізь свої чудернацькі окуляри і розрядила обстановку. Замість надокучливих уроків така спокуслива пропозиція.
Усі школярі миттю підняли руки.
- А як фільм називається ? - резонно спитав Максимко.
- "Високий перевал" *, - відповіла педагогиня.
- А про що він ? - невгамовні дітлахи вже очікували цікаву подію.
- Про боротьбу радянського народу із недобитками бандерівських банд.
- Неправда це ! Мені бабуся розказувала, що бандерівці боролися за свою рідну землю, хотіли тут господарювати, а їх червоні чекісти мучили і вбивали...- Марія - старшокласниця кинула виклик системі.
- Хто тобі такі нісенітниці розказав ? - гнівно спитала поважна жінка.
- Бабуся моя...
- Завтра до директора обов'язково хай зайде !
- Вона вже померла рік тому...
- Тоді батьків твоїх до директора !
- Батьків моїх теж немає...Тато загинув на виробництві, мама вийшла вдруге заміж й покинула рідні терени. Мене виховує мамин брат.
- Тоді його покличеш !
- Добре, покличу.
Тут варто зазначити, що радянська школа була частиною отого тотального мороку країни рад. Окрім "сухих" й не дуже потрібних у майбутньому знань вона ще нав'язувала чужинську ідеологію. Наприклад, бідолашні діти змушені були повністю прочитати 4 томи руського мерзенного лева товстого "Війна і мир", вчити напам'ять вірші імперця пушкіна чи розмірковувати над прочитаним "Злочин і кара" депресивного достоєвського. А назви які - усе замішане на насильстві. Пушки ніби стріляють облудою у дитячий не до кінця сформований мозок. Жовтенята - піонери - комсомольці...пізніше будівельники "світлого завтра" на одній шостій суші, яким обожнюваний терорист ленін показував шлях...куди ? Звісно куди - усіх незгідних до Сибіру на каторгу !
Але наразі юне покоління не переймалося такими глобальними процесами в мордорі.
Вони поспішали до кінотеатру геть подалі від нудних корпусів "колективного гуртожитку". Ще б пак, художня стрічка в кольорі й повнометражний екран. Яка краса, які природні герої сюжету і говірка їхня сільська.
- Глянь-глянь, наскільки огидні ці бандерівці...
- А може й правду казала Марічка ?
- Ну не знаю-не знаю. Старші краще знають хто тут каратель.
- Юзю, цьокни діда !
- Ой за що ж його так !
- Ого, та то вороги наші - оті лісові полчища нечисті !
- Коли виросту, буду захищати всіх вас від бандитів.
- А я стану міліціонером, щоби порядок був усюди.
- А я льотчиком літатиму і з неба бачитиму - хто що не так робить. І тоді дам прочуханки тим негідникам !
Емоції маленьких глядачів зашкалювали.
На другий день прийшов у школу Святослав - опікун школярки Марії.
- Ви розумієте, що то є наклеп на соціалістичний лад ! - директор-ідеолог намагався "просвітити" неслухняних.
- Розумію, та я не винен у цьому. Марію виховувала її бабця, котра колись була в'язнем гулагу. От і "попсувала" дитину трохи.
- Трохи ? Нічого собі - трохи ! Шкода, що вона померла. Я б її спитав, хто нашого славного командира Миколу Федоровича Ватутіна ліквідував.
- Але Марічка має гарні оцінки. Старанно вчить домашні завдання. Навіть допомагає мені по господарству. Мусить дорослішати скоро, бо ж без батьків росте.
- Гаразд, напишу Марії догану на перший раз в щоденнику. Поведінку в кінці року покладемо "задовільну" і хай візьме додаткові уроки з історії кпрс й глибше прочитає про Велику Вітчизняну війну.
- Дякую Вам. Будемо надіятися, що вона виправиться.
- Авжеж, інакше атестат зрілості не одержить. А без нього на нормальну роботу не візьмуть.
- Можу йти ?
- Так, ідіть. І дивіться пильно за своєю Марією.
Директор школи подивився до вікна. Там метушливо гасали і верещали кмітливі непосиди. Як же довго їх треба навчати, аби щось вийшло путнє з них.
Путнє вийде тоді, коли розвалитися ота імперія зла. А поки що вони є бранцями в тій лицемірній схемі буття.
- Товаришу директор, крейди немає...- "математичка" повідомила, бо нема чим химерні формули чеканити і абстрактні лінії креслити.
- Навчайте усно поки, я подзвоню зараз у райком.
* "Високий перевал" - радянський 2 - серійний пропагандистський художній фільм режисера Володимира Денисенка 1981 року випуску. Вперше показаний на телебаченні у 1982 році. Стрічка має політичну кон'юнктуру, метою якої є чітка дискредитація боротьби ОУН - УПА за волю та суверенітет. Як зізнався пізніше син режисера через перекручування сюжету й правдивих фактів його батько пішов із життя у розквіті сил (10.06.84), не витримавши моральної наруги : у що перетворило авторський творчий задум вище партійне начальство.
