- Нас кличуть в Польщу ! Скільки листів надійшло від них - повна торба ! - менеджер "АББИ" повідомив цікаву пропозицію.
- Так це ж країна соцлагерю. В них певно танки їздять по вулицях...- скептично глянув на нього Бенні.
- А робітничі протести в Гданську як вони по-звірячому придушили...- підтримав напарника Б'єрн.
- Якщо добиратися літаком, тоді я не їду...- продовжила дискусію Агнета.
- Але ж ми випускаємо скоро новий альбом " Прибуття" і нам потрібна реклама...- спробувала заперечити Фріда.
- Нас і так вже всі знають...- опиралася усіляко білявка.
- Якщо сидіти на печі, хто буде пекти калачі ? Га ? - глянув на них строгий шеф. - Ви ж мріяли про успіх. Ось він - беріть...
Зазвучав раптом телефон і на тому боці проводу говорили польські колеги по творчій співпраці. Обіцяли взяти на себе усі транспортні витрати і якісно відзняти їхній майбутній відео концерт на польському телебаченні плюс перебування артистів в готелю та цікаву екскурсійну програму.
- Гаразд...Їдемо...До відзення...- по-діловому заговорив продюсер квартету.
- Тоді я лечу раніше від Вас. Не дай Боже, аби моя маленька Лінда лишилася сиротою...- дратівливо парирувала красива мама.
- О Боже, знову починається...- тепер уже Б'єрн роздратовано глянув на неї.
- Та нічого страшного не має. Переліт не тривалий, виступите на місцевому ТБ, побачите Варшаву і додому...- підсумував Стіг Андерссон й вже подумки збирав валізи.
Невдовзі перша учасниця "АББИ" вже мандрувала столицею Польщі і робила невеличкі закупи. "Ого, яка бідна країна...Чогось ті комуністи не дбають про народ..." - перші враження так собі.
- Препрашаме ! Ви із "АББИ" ? Можна ваш автограф? - юрба молодих людей оточила її.
- Звідки мене знаєте ? - зніяковіло спитала фея музичної магії.
- Бачили Вас у кліпах разом із брюнеткою...Які чудові ваші голосить ! А гармонія пісень...ммм...насолода...- вдоволено відповіли ті.
- Окей ! - вона підписала їм аркуші паперу та попрямувала до готелю.
" Ого, скільки тут прихильників "АББИ". Це добре, але які вони надокучливі..." - промайнула думка вродливої співачки мов осінній листок, бо саме золота осінь 1976 року ступала красиво по землі. Ї їй однаково який лад у землян : соціалізм чи капіталізм, чи ще казна-що. Насолоджуйтеся кожною миттю свого тимчасового перебування тут. Й, звісно, ще краще послухати виступ чотирьох унікальних космополітів, що саме збираються виступити перед місцевою багатомільйонною телевізійною аудиторією.
"Увага ! Камера ! Мотор !" - сцена спалахнула яскравими декораціями і білі ангели зійшли з висот по сходах космічного трапу до поляків наче поважні неземні гості (вони тоді так близько були до України ! )...О як же поталанило нашим сусідам бачити наживо оцих ідолів.
По правді сказати, сходинки тієї конструкції обмотали прозорою клейонкою, щоб блиск давали і перестаралися. Бо ноги почали ковзати по ній. Прийшлося робити додаткові тренування. Все решту пройшло на відмінно. Усі лишилися задоволені. Телеглядачі - насамперед. В Швецію гурт повертався вже у цілому складі(Агнета врівноваженою стала) і з масою нових захоплюючих вражень.
Так звана "Залізна завіса" в той момент стала надщербнутою, крихкішою...