вирішила деякий час вести щоденник. знаєте, коли виставляєш свої думки напоказ, вони стають якимись наче й не своїми. і проблеми теж. і життя так само. скоро заведу жж, не буду навантажувати поетрі своїми роздумами. втім, їх і так ніхто не читає.
заснула близько другої ночі, останнім часом це стало швидше правилом, аніж винятком. засинаю тепер важко. тільки після релаксації, медитації, чи ще якигось приколів. сама не можу. надто наружена, мабуть.
дивилася бокс. (ура, Кличко переміг!) але фішка не в тому. коли перед його виходом величезний стадіон + телеканали мало не всього світу, шалена кількість людей, затамувавши подих, слухали гімн України, я відчувала гордість. саме виконання мені не дуже сподобалось (хто чув, може мене зрозуміти), але ж приємно. =)
вчора написала злого, емоційного віршика. другого за все моє життя з ненормативом. нічого такого, але більше так не буду. внутрішній цензор образився)
хочу переставити вінду. стерти все нафіг з того довбаного компа. скинула на флешку чорно-білу фотосесію і вірші, а решта - нехай горить синім полум'ям! і 16 гіг фоток, і зо 5 музики. подумаєш, цінність. мої спогади в мене у серці, а не на жорсткому диску...
слухаю тишу.
КОМЕНТАРІ
07.08.2011 - 22:31
Єва: А я таки переписую на диски... І складаю до скриньки спогадів (декоративна невеличка скриня, тато зробив власноруч). Чомусь шкода... Навіть знаючи, що це минуле, відчуваю, що - то частина мене...
Юля Фінковська: люблю щоденникові записи...в них стільки неприпудреної суті)
03.07.2011 - 21:15
люблю пудру))
03.07.2011 - 17:25
sova26: фотки, музика, нова вінда і купа думок.
а завтра щось інше. тільки часом слід посміхатись самому собі
03.07.2011 - 17:43
спасибі, Ксю) сама собі не вмію, а от коменту твоєму усміхнулася. завжди дивуюся: віртуал віртуалом, а емоції справжні, незалежно від того, яким способом передані/отримані))
