Автоперевод "Старого гусара".
Що ж ти лізеш, наче муха,
Чи пивця раніш не бачив,
Не вживав?
Ось, дивись,
С підсумка вуса відірвав…
А, в затертом,
Я це місто,
Щє засмаженим взяв!
Рисячи, зійшов з обійстя,
У вогонь звитяжних вправ,
Та, із верхнього віконця,
Най на жарт,
Панянку зняв!
Крові, брискавшей на губи,
Два відра тоді злизав,
Ти, не чуєш, може, вбого?..
Ну, гаразд, не гостри рога,
Навіть я таким бував.
Бачу, наче ти контужний,
А я – недужний,
Зігрів потрібен,
Та, ще й, потужний…
Ген, бачу всі на мілині.
От, ми які були в гульні!
Не жалкували чарку й ворогам!
Бувало, повертали їм міста,
За кільках бочок до стола,
За вчасно, навіть, три пів-ста;
А зараз що?
Рванина всі,
На гудзиках нема тризуба,
Й на серці дірка не від кулі,
Дааа…
Як я, шаблюкою, рубав на дрова дуба,
То паночки одна-одне скубли за чуба….
А ти,
Що щиришься на дірку сапога,
Вже вдруге?..
Та с тебе, й на куліш
Не зріжеш сала,
Байдай собі,
Поки чортівня не взяла.
Бо, в нас, бач,
Глорія була…
Ось ти поглянеш,
Як-не-як,
І скажеш –
Глорія… Була!
|
|
