Євангелія №1
Усе в житті є рентабельним, коли має в собі послідовну логічну структуру. Спочатку сіють відтак жнуть. Насамперед випасається корова на свіжім полі зелених лугів, а потім після пасовиська вона буде давати тепле вечірнє молочко. Навпаки не буває. Це у справах з молоком, а у житті якраз і буває..
На ліво й направо й направо розкидаємось словесними цінностями гливбною в букву л. Тисячі трактатів про Вселенське почуття любові до всіх, до світу до ближньоог до дерева й до собачки. До мами й до дружини. До неба й землі. Але чи любов? Але звідки? То є натуральним шо ми Хочемо любити і Хочем щоб любили нас. Тому ми й тягнемось до різних зовнішніх подразників. Так тремко реагують наші тендітні чуття, коли знову й знову щось. Хтось. Уривається чи навязливо стукається у дверцята наших сердець. І знову як муха в руберойд влипаємо в ..мм. «любов». І ми не баримось навстіж розкрити інтимні двері, тільки де ми візьмем той божествений нектарний нектар, що ми так ніжно триматимемо у руках чекаючи гостей на порозі.?
Відношення нагадує море пустих горнят, котрі поперемінно бігають один від одного. Штовхаються. Стикаються.Червоніють при зустрічах. Черствіють на прощаннях. Настирливо просять Наповни Мене, Напої Мене,мене, мене, але.. Нюанс всі вони лишаються пустими, зовсім про це не здогадуючись. Лише зрідка коли хтось, там, зверху наповнить якусь спраглу посидинку, тільки тоді вона стане живою і пустить хвилю наповнення іншим стаканчикам. І ще цікаво що джерело зверху має бути безперебійним і нескінченним, безлімітним. Тільки в такім разі кожна наступна ощасливлена посудинка уж ене прагнутиме тягнути на себе і «Найти Любов!», а навпаки роздавати есенцію іншим сліпим побратимчикам.
Ми ж забуваєм. Ми закриваєм очі на першочергове. Думаєм про свою самодостатність. Сильні і розумні. І ота ваша любов нам з народження бонус треком впаюється в кору головного мозку. Всі ми на прктиці знаєм як це рідко можна зустріти справжню чисту любов, незасмічену нашими егоїстичними мотиваціями. Образно кажучи це реліктове червонокнижне сильне почуття, якому вже геть не має місця серд мусору і бетону нашог нутра.
Ні . Це не так. Я можу когось любити по справжньому чистою любовю, тільки коли мене самого наповнять звідти, зверху чарівною пляшчинкою.
Євангелія № 1
..і от моя перша й найголовніша заповідь: Люби свого Господа всім серцем своїм, розумом, і всім своїм єством.
Lovelikeflower. Потребує догляду від всілякої напасті і злих демонів цього світу. Наш внутрішній духовний сад потребує постійної опіки і турботи, тільки втому випадку можна надіятись на плоди. А дароване нам життя матиме справжню цінність.
Львів-Харків 11.04.10
|
|
