Love personality
Присвячується усім дзен-будистам, нірваношукачам та імперсоналістам, які в туманах так і не хочуть бачити Особу Бога за своїми закритими долонями
Нині у мене спробували забрати можливість любити. Отак просто. Начеб в рамках застільної балачки. Позбутись можливості любити будь-кого. Ну фактично ж життя позбутись.
Знайомий, давній товариш дорогудоістинишукач сказав в голос що є ще щось вище отих всіх ваших особистісних стосунків, взаємоподарунків, взаємоуваги. Усе кінець. Ніяких «взаємо». Тебе немає, інших немає, нікого немає. Єтільки все спільне. Ну така суцільна жива істота, яка розбилась на мільйонни (тобто мільярди мільярдів) маленьких. Всесвітнє любов до всіх і вся. Молочний туман покриває все)))
Та це викликало в мене лише сміх. Ну як може господь розпастись на мільярди частинок які зовсім себе непамятають. Та стійте, який господь його ж немає, я забувся так він казав що є тільки туман, а всі ми виходить ніби як маленькі боги які просто себе забули і нам достатньо піднатужити свою попу і ми відновимо своє вічне положення Бога, який є всім. Насправді атеїстичнішого напрямку спекуляцій я ще не чув. Як може творець всього забути себе і попасти в ілюзія незнання. Хм, смішно і абсурдно. Так отож.
На рахунок туману в голові у хлопця не виникало сумнівів. Та все ж всі його словесні потуги були просто нонсенсом. Я не міг з ним погодитись, що скажімо я і моя зелена ложка, яку я люблю це якби одне й те ж. Це просто: ложка не знає, що я знаю, а я не знаю як саме ложка любить мене.Зелена пташка, яка залітає до лісу не стає лісом. Вона просто сідає собі на гілочку і починає про щось там базікати з деревцем. ЇЇ напевне б теж розсмішили усі оці дивні й безглузді концепції мого знайомого. Хлопака разом зі всією своєю філософією зазіхнув на мою індивідуальність! Але я гадаю дав йому хорошу й зрозумілу відсіч. Після хвилі інтенсивної бесіди виходило на те, що хлопець хотів поставити собі на стіл мою формочку бога, і медитуючи на неї відчути як вона розбивається вщент, в сторони летять друзки Верховного Бога Особи, і звідти виривається туман Всього. І якби все зливається зі всім.. Ну це вже було зайве. Він не встиг нікуди піднятись. Я опустив його на землю. Уже простими словами пояснивши, що я не він і він не я. Коли я поріжу собі палець то йому не заболить. Моя любов до зеленої ложки не дає іншим тої ж любові. ЦЕ ІНАЗИВАЄТЬСЯ ІНТИМНІ МІЖОСОБИСТІСНІ СТОСУНКИ. А мені дає. І зрештою, друже, ти ж свого мурчика чорт забирай любиш більше аніж оту зачухану тварину, що якраз вимявковує під вікнами. Так отож, Love personality.
Отак і розбилась світлом істини ще одна філософіявнікуди. Я сховав свою формочку бога собі до нагрудної кишеньки і попрощався з чуваком.
Любов єднає. Любов розливається теплим молоком на дві абсолютно різні душі, які таки мають щось спільне. Двоє стають цілим. Їхня любов єдина і світ їхній теж єдиний. Але вони при цьому лишаються бути індивідуальними істотками.
А мій знайомий їжачок схоже пішов далі блукати своїми туманами.
Львів.07.04.10
|
|
