Дуже часто, коли приїздиш до когось у гості, чи якимось іншим чином потрапляєш у нове середовище, то вельми детально (екстравертно) розглядаєш увесь сюжет простору. І особливо, якщо твоє серце переповнене символізмами, то ти просто випромінюєш силу силену вражіння.
Отож, одного разу був я на семінарах в Одесі. І цікавий факт, що це чи не єдине місто в Україні обласного адміністративного підпорядкування, в якому я ще не встиг побувати. Та як то кажуть все трапляється у найпідходящий момент часу і в найзручнішому просторі. Так чи інакше але я потрапив у це сонячне весняне місто любові піску і дивовижних перетворень. Звісно я був переповнений емоцій від усього цього типажного колориту, асиметрії вуличок і думок одеситів, та разом взятих підтекстів і таємничих куточків, що теплом збереглись у моїх спогадах.
Але історія розповідає про зовсім інше. Я мешкав неподалік моря у тихому житловому райончику міста у доволі просторому двохповерховому котеджику повному великих віконниць, сонячного тепла і чистоти, а для мене щонайважливіше тишини. Це важливо, тому що останніх декілька активних публічних дійств не проходять намарно. Нон-стоп вартісні вечірки, змістовні енергійні розмови, акції та перфоменси, внутрішні праці нашого камерного харківського сквотика постійно тримають тебе у напруженому зовнішньому тонусі, і ніяк не хватає часу заглянути всерединку, а що ж там коїться знашим духовним садом. Словом соціяльна деятельность. Я від природи людина схильна до мрійливого усамітнення і медитування на одинці, тож з дитинства поривався то до навчання у монастирі то до самотніх тижневих мандрівок, які немов би реставрували мене ізсередини та берегли мій внутрішній стержень від зовнішніх струсів. Але так вже життя склалось що небайдуже, небайдуже до зовнішніх подій і весь час хочеться щось творити аби хоч на долю легше стало в світі житися усім. Отже я запасся бажанням умиротворення, мовчання і спокою ще на початку тої подорожі. Виявилось що саме це місто ідеально підходить для такого психоінформативного обміну, що весь час колихався в мені. Кожної днини я тільки й чекав ще якогось дива від цього міста.
От і якось вранці ще до ранкових практи і процедур, на сході Сонця, я заходжу у досить простору ванну кімнату і ... заворожуюсь. У лівому верхньому куточку майоріло малесеньке віконечко не більше аркушу паперу А-3 формату. Але цього було предостатньо аби навіть гадки не виникало про ввімкнення електричного джерела світла. Через це віконце не потрапляло Сонце всередину (і погодьтесь цебуло б надто банально у всій історії) було лише тихе безхмарне небо. Але цього хватало аби відчувати себе комфортно у цьому світі, в рамках цієї ванної кімнатки. Маленький клаптик вікна перевернув усю мою свідомість спровокувавши тихий вихор асоціацій.
В ту мить мені йшлося про те, що кожна людинка у цьому світі прагне хоча б якогось просвітку у своєму світі. І насправді байдуже якого розміру має бути оте віконечко, але воно повинно існувати на полотні нашого життєвого шляху. Як часто люди бються об стіни, розбивають свої світлі голови об дорогий кахель від безнадії замкнутості та безцілі свого існування. Інші тішаться закордонними дорогими люстрами, італійськими меблями та німецькою кухнею і вікнами того ж профілю, що створює ілюзію вартісності їхнього життєвого дому. Маленького тимчасового прихистку від жахітть цого світу. Але всі рано чи пізно приходять до висновку що так бракує ось цього звичайного неба. Бодай сантиметрика, хоч трішки дайте чистого справжнього неба.
Парадоксально, але неба при цьому хватає на всіх. Де б ви не були його завжди видно. Воно вічно є. Так близько, у нас над головою. Достатньо зробити зусилля і підняти голову вверх. Але тим не менше всі навколо продовжують дертись на стіни мертвих квартир, шукаючи життя. А небо тим часом безпристрасно дарує усім своє. Все.
Тобула маленька м и т ь прозріння. Адалі воно тривало й трималось впродовж всієї одессіади. Якесь і справді небесне місто. Тут схоже багто людей мають отого внутрішнього справжнього і спокою спокою.
Loveisskyloveincideskyskyinwatteroom.
Одесса 17.03.10
Додати коментар можна тільки після реєстрації Зареєструватися може будь-який відвідувач сайта.
