Зранку йшов пухнастий сніг. Сніжинки радісно кружляли за вікном, посипаючи усе навкруги. Так було приємно дивитися на них, таких невагомих, білосніжних, холодних, залишаючись у теплій кімнаті.
А потім зателефонувала подруга, сказала, що недалеко від мене і дуже змерзла. Вона прийшла така холодна, на куртці і шапці іскрилися сніжинки. Оскільки давно її не бачила, то відразу обійняла, і вони почали танути від тепла.
Вже через п'ять хвилин ми сиділи у теплій кімнаті, пили теплий чай і тепло спілкувалися. І що до того, що за вікном почалася віхола, якщо на душі затишно та тепло?..
|
|
