1
Німі слова шепочуть губи
Ти вибач, був з тобою грубим...
Ти знаєш, я таким не буду!
Ти знай, тебе я не забуду!..
Та вмію лише руйнувати
А ти, мила, будеш страждати...
Та знову, знову в котрий раз
Зла доля розлучила нас.
Зла доля на твоєму боці
І від розлуки ми в півкроці...
Та знову, знову, як й тоді
За вікнами ідуть дощі...
Ти вибач, я був неправий!
Повір,
тепер я тільки твій....
2
Ніколи не скажу "Пробач",
та прошу я, лише не плач.
Напевно, треба починати
Не хочу я тебе втрачати...
І вперше я впаду до ніг,
Хоча колись я так не зміг...
Та знову, знову в котрий раз
Зла доля розлучила нас.
Зла доля на твоєму боці
І від розлуки ми в півкроці...
Та знову, знову, як й тоді
За вікнами ідуть дощі...
Ти вибач, я був неправий!
Повір,
тепер я тільки твій....
3
І намалюю хмари білі,
щоб серце твоє не боліло.
І намалюю ясне сонце,
Все світло на твоєму боці...
Німі слова шепочуть губи:
Ти вибач, був з тобою грубим...
Та знову, знову в котрий раз
Зла доля розлучила нас.
Зла доля на твоєму боці
І від розлуки ми в півкроці...
Та знову, знову, як й тоді
За вікнами ідуть дощі...
Ти вибач, я був неправий!
Повір,
тепер я тільки твій....
|
|
