Життя – це одноразовий квиток,
Вистава, інтригуючи до сліз.
Немає світла, музики, ляльок,
Лиш ти, твій плач, природний сміх
Життя – нескладена ще пісня,
Без нот її співати треба.
Життя – це осінню пожовклі листя,
Ключ журавлів, безкрайність неба.
Літопис пишуть тиші у траві,
Їм заважає коника сюрчання.
Мороз малює квіти на вікні,
Ми боїмось життєвого мовчання.
Життя – це безконечна гра,
Правила її придумать важко.
Хоч грати будеш ти щодня,
Твій виграш – програш одночасно.
Життя – грайливі повноводні ріки,
Біжать, течуть, не знаючи куди.
Твій сміх, твій плач, любов навіки
Їм доля наказала зберегти.
Життя ніколи нам не повторити,
Його, як час, не зупинить на мить.
Тому спішімо діяти, творити.
Життя, як дієслово, хай летить.
|
|
