СХИЛИСЬ
Схились…
над квітами, що неживі:
то – ча̀сові жертовні монументи
Вони не є для тебе візаві –
лиш спогади,живі – твої моменти…
Схились
над тими, що уже не з нами…–
Та чи побачиш Гідність-обеліск?..
Живемо ж бо, як спершу, між панами,
де гривні для “небесних” не знайшлись
Схились
жертовно перед суттю Бога,
смиренно заповітам помолись
й візьми до серця хрест – його дорогу –-
для тебе Він обрав її колись...
Схились
к добру, та нижче якомога;
до мудрих слів із шаною схились –
разом зустрінемо ми перемогу…
лиш долі злій, ганебній
не скорись!
02.06.2020
|
|
