Кохання час… Але розбавлений водою…
А треба б – краплями небесної краси…
Вода в любові обертається бідою –
І хоч моли, а хоч проси!
- Кохання час, але окроплений… сльозою,
І недоречні тут ні гумор, ані сміх!
Я рану поетичним словом враз загою,
Промовчать бо – великий гріх!
- Кохання час…Бува завіяний… журбою,
Й нещадно замітає долі віхола…
Не треба зайвих слів і жестів у любові –
Змагайтеся… утіхою.
- Кохання час… Стає порою… укутаний пітьмою...
А треба б – пелюстками ружі – квітами,
Що проростають і жагучою зимою, –
Усміхненими дітками...
Кохання час... Огидно вкрадений… війною,
А треба б, щоб – уквітчаний рожевим цвітом,
Обласканий життя квітучого весною
Й завдячний... мирним світом!
Кохання час….
|
|
