Як же сумно! О, Боже мій милий!
Серце хоче в загублений Рай,
У якому ми вірно любили
І щасливі були - через край!
Та... комусь наше щастя, мов кара,
Ненасититься заздрість людька...
... Ми з тобою були - гарна пара,
Але випала доля гірка...
Розвело, понесло, закрутило,
Наче вир, невблаганне життя!..
Де і з ким ти сьогодні, мій милий?
Бо не згасли мої почуття!..
Я образи не тебе не маю,
Ти також в серці зла не тримай!
Хочу я, щоб ти знав - я чекаю!
Повертайся в омріяний Рай!..
|
|