Нове місто. Нові люди. Нове життя. І я, разом з усім цим, автоматично стаю новою. Більше емоцій. Більше нових відчуттів. Абсолютна самостійність. Невже цей час настав?
Загорілась думкою навчатись в ОНУ імені І.І.Мечникова я ще з класу восьмого, чи то, навіть, сьомого. Почувши про цей заклад від батьків я почала дізнаватись про нього з інтернету, з офіційного сайту університету, на форумах, читала коментарі та відгуки. Було цікаво читати про ОНУ. Ще цікавіше стало, коли я опинилась на його порозі у день відкритих дверей. Я точно знала,що бажаю тут навчатись. У мене навіть не було варіанту що я НЕ оберу цей внз. І ось я тут.Тепер внз обрав мене. Студентка. 1 курс. Важкувато,незвично, проте вкрай цікаво. Адже я про це мріяла. Обравши омріяну спеціальність, я гадаю, вчинила правильно. Чому саме ОНУ? Це один з найпрестижніших вищих навчальних закладів країни - це по-перше. Але не це найголовніше. Коли я читала інформацію про ОНУ, я уважно переглядала все по десятки раз, і була впевнена,що це саме те,що мені потрібно. Поступити сюди стало моєю метою. А якщо у мене є якась ціль - я її доб'юсь. Моя спеціальність носить милозвучну назву - філологія. Тішить думка про те,що з часом я стану філологом, спеціалістом у своїй сфері діяльності. Доведеться докласти максимум зусиль аби досягнути вершин. Єдине точно знаю: навіть при неймовірних труднощах я не здамся. Здаватись не в моєму стилі. Чому ж філолог? Чесно? Я не бачу себе ні лікарем, ні адвокатом, ні прокурором, ні перукарем, це все не моє. Я людина творча. Мене цікавлять майже усі сфери культурної діяльності, у тому числі музика, література, малювання. З малечку люблю читати. Коли мені було три роки, мама читала мені казки,віршики, і навчала мене тому ж. В чотирьохрічному віці я вже сама бігала за нею,набридаючи їй своїм безкінечним читанням. В молодших класах школи я була однією з найкращих учениць, відрізнялась хорошим почерком та великим старанням. П'ятий та шостий клас,навіть, закінчила на відмінно. Найбільша тяга у мене,звісно,була до гуманітарних наук: українська,російська,англійська мови, українська та зарубіжна літератури, історію, чесно кажучи, полюбила лише в одинадцятому класі, коли настав час готуватись до ЗНО, і довелось вдумуватись в кожне прочитане слово,аби зрозуміти всю послідовність історичних подій і т.д., тоді до мене й дійшло - "а історія таки цікава,навіть й дуже". Вчити і декламувати напам'ять вірші взагалі було одним з улюблених занять,в той час, як більшість однокласників не отримували від цього ні краплі задоволення. Ще з класу третього мама записала мене на курси англійської мови. Відтоді я з нею нерозлучна. Три останні шкільні роки підряд вигравала шкільні, районні,та брала участь в обласних олімпіадах з цього предмету. Це все надихало мене ще більше і кропітливіше займатися англійською. Я любила свого репетитора, Руденко Валентину Іванівну,і люблю, і вдячна їй за все,що вона втиснула за роки навчань з нею у мій жадібний мозок. Правда ЗНО я здала не добре, навіть погано. Чому одразу дуже засмутилась. Бо ж як таке могло статись,стільки займалась,і на тобі?! Але тоді, взявши себе в руки, я сказала -"нити і засмучуватись - не вихід. Продовжувати боротись за мрію - основа успіху!". Все це привело мене до ОНУ. Так,справді, було багато чого іще цікавого й не дуже,що вплинуло на мій вибір життєвого шляху, але саме ось те все є основним. Попереду безліч цікавих подій,корисних знайомств, яскравих емоцій. Я вкладу всі зусилля, аби бути попереду, бути кращою ніж тиждень тому, старатимусь і пробиватимусь. І від ОНУ чекаю віддачі у плані висококваліфікованих педагогів, цікавих пар, нових і корисних знань, різноманітного культурного життя. Не підведи, ОНУ, і я стану твоєю гордістю та еталоном для тих, хто прийде сюди після мене!
|
|
