Дощ я стою на балконі, стою слухаю музику і дивлюсь в сусідне вікно паралельної багатоповерхівки. Мелодія підіймає настрій але ненабагато. І раптом я помічаю в тому самому сусідньому вікні якись силует,лиш через декілька хвилин я розумію що то є дівчина. Вона час від часу вдивлялась у зорі потім ловила поглядом таксі що мчалось знизу по шосе кудись за обрій. І раптом я збагнув що не одному мені зараз самотньо. Я набрався сміливості і чарез всю вулицю крикнув:Доброї Ночі. У відповідь отримав :-І Вам доброї. Потім я запитував чому не спиться такої пізньої пори. Вона відповіла у Відповідь і я чув як її сміх долинав до мене через цю незначну відстань. Розмова тримала декілька хвилин і раптом Вона запитала: Можливо прогуляємся по бульварі? Я необдумуючи відповів,що непроти. Я квапливо одягнувся із почуттям щасття вишмигнув з квартири. Ось і зустріч, погляд в погляд. З далику її голос здавався мені неземним,приємним,теплим наповнений життям. Але з близька розглянувши зовнішність незнайомки, нічого особливого не помітив в неї були недоліки які як мені здавалось не самі жахливі тай не прикрашали її. Приємне те що в неї був смак в одязі і вона поводила себе вільною без комплексів до зовнішності. Помітний також був фізичний стан дівчина, ось її плюс. Ми привітались навіть потиснули руки. Після чого із стандартними запитаннями на першому побаченні попрямували в кінець алеї на так званий міст закоханих. Хвилини минали блискавично,години були не помітні її внутрішнє "Я" перекреслило всі її недоліки які на перший час були мені не по дущі. Минула година інша, а нащі розмові здається нема кінця. Після містка ми спустились до Альтанки де притулившись один до одного, зустріли ранок. Напевно за цю ніч з нею ми побували в Усіх романтичніших містах світу, заплющівши очі Ми відвідали Париж, гуляли по вуличкам Праги, плавали на човнах по Венеції і побували на Карнавалі в Бразилії. Усі видумані подорожі всю ніч вислуховувала стара береза, що схилялась над Альтанкою вкриваючи її своїм хрупким гіллям. Десь далеко чувся дзвін, так зазвичай в неділю з ранку дзвонарі повідомляли, що неділя є днем відпочинку.Перший промінь дозволив мені побачити яка Вона з ранку,Хммм... Сумнівів нема, всеж таки вона красива.- Мені пора йти. Відповіла дівчина. Я взяв її за руку і запропонував, провести до самісінького будинку. Вона посміхнулась. Ось .Ось іще один її козир,ця посмішка яка змусить скоритись всіх. Ми не квапливою ходою шли в бік нашого району.сонце гріло прохолодні від ночі тіла, наповняючи нас ранковим настроєм. Будинок, підїзд, код і раз двері відчинились. ПОцілунок в щічку і миттєве зникнення з полю зору. Коли я її знов побачу, а чи побачу ще, як мені її знайти, чому так квапливо вона зникла І Саме Головне, Як звали Ту Дівчину з балкону нічного спілкування? Можлимо це мариво Адже тільки мариво може бути таким ідеальним, красивим, незрівнянним... Ні не мариво в моїм кармані у пально я знайшов шовкову хустинку від якої ще досі плив запах її парфумів.
|
|
)) Люблю помріяти і створити хороший настрій Для Людей... Ви мене Оцінюєте -це приємно !!!! Спасибі !!!!!
