Подорожує світом осінь золота,
Отак останні, пензлем, фарби хто намазав.
Нам парк на землю викинув прикраси,
А Пушкін поетичне нагадав,
І там пройшов, по листю із Тарасом.
Дивилися ми довго в їхній слід.
А може то вчорашні наші кроки?!
Померли ті обранці і пророки,
Ми пам'янули тихо заповіт,
І парк покрив, холодний і глибокий.
Олег Купрієнко (с) 25.10.2017р
