Я хочу віршик написати,
А в нім відверто розказати
Про всі думки і почуття,
Що супроводжують життя.
Зізнаюсь в тому, що сумую,
Що сльози ллю – я не жартую! –
Любові у душі нема,
Без неї можна буть хіба?
Тому в мені нема спокою.
Я упаду на світ імлою,
З веселки кольору нап’юсь,
До хмар злечу – не розіб’юсь!
Я ладна труднощі долати,
Аби кохання в серці мати.
26.03.2008
