Ти надто черпаєш мій холод,
Й безпідставний гублячий страх.
Чи повинен тобі мій голод
За гонінням безглуздих наград?
Мене лякає твій погляд
На дивну сутність мою.
Ти все набрався багато
Та я цей світ не зміню.
Не варто чіпати мій холод
Залиш хоч трохи мені.
Без нього я зовсім розтану
У своїй наступній весні.
Без нього я незахищена,
Не треба мене лікувати.
Без нього я надто усміхнена.
Не треба мене пізнавати.
Не варто чіпати мій страх.
Я боюся дивних речей.
Загниє й на твоїх вустах
Джерело безсонних ночей.
Не варто чіпати мій світ.
Ти черпай натхнення з життя.
Не чіпай мене божевільну
І холодні мої почуття.
