Неба ранкового хвилі тендітні
Місяць гойдають старанно.
Синьо-рожевою річкою квітне
Ніч, що народжує ранок.
Знову, як пісню далеку, незнану
Чую цей поклик, що лине нізвідки..
Може – зі степу, може – з туману,
Може – то осені лагідна квітка
Впала на душу в мовчанні дзвінкому,
Барвами вабить, пробуджує диво,
Серце бентежить, і серце щасливе –
Музика світу лунає у ньому
