Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: jaryj: Екзистенція поета - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Ксенислава Крапка, 08.09.2010 - 01:57
Не згідна тільки з одним - що прозріння треба переживати тихенько) це що ж значить - в шуфляду вірші складати?
jaryj відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Вже виправив. Вибачаюсь за помилку
Olechka, 05.09.2010 - 12:45
Все більше на землі поетів, вірніше – тих, що вміють римувати. У джунґлях слів поставили тенета, але схопити здобич ранувато. Зайці, папуги, гнізда горобині… Великий щебет, писк і цвірінчання – таке, що часом хочеться людині поезію шукати у мовчанні. Хай метушиться дріб'язок строкатий, міняє шерсть залежно від погоди… Поете, вмій шукати і чекати! Найкращий вірш ще ходить на свободі. (Ліна Костенко) Тарас Слобода, 05.09.2010 - 11:01
Відповім віршем В. СимоненкаНе знаю, ким — дияволом чи Богом — Дано мені покликання сумне: Любити все прекрасне і земне І говорити правду всім бульдогам. А часто хочеться закрити очі кляті, Забути все і в затишку глухім Кубельце звити, завести свій дім, Щасливим бути, як дурак на святі. Та тільки серце, серце ненавмисне Пекучим болем душу мені стисне І відчаєм її наповнить вщерть. І шепче хтось (можливо, совість власна): — Не йди туди, дорога то нещасна, То не життя, то смерть. |
|
|