Вечір прекрасний - від Бога,
Красить природу весна.
В серці неспокій, тривога,
Бо в Україні війна.
Сонце за хмарами сіло,
Враз потемніли поля.
Ніби круки налетіли
На чорноземні поля.
Ворони чорні літають,
Люди щоночі без сну,
Діти не плачуть... чекають,
Сонце пошле їм весну.
Теплу, прекрасну і тиху,
Без сумнозвісних сирен.
Небо поверне все лихо
Тим, хто приходить з мечем.
Той від меча і загине,
Попіл засипле їх слід.
І збереже Україна,
Мужній козацький свій рід!
Вечір прекрасний...а ночі
Гонять людей в укриття.
Молиться кожен, бо хоче
Мирних світанків життя.
