Хай зникне лихо все,
Що нам життя несе,
А замість нього хай,
Неначе цвіт-розмай,
Впродовж всього життя
Лиш світлі почуття
У кожного із нас
Буяють повсякчас,
Кожнісінькую мить,
Яка, мов птах, летить
В далеке майбуття,
Звідкіль вже вороття
Не матиме повік.
Нехай біда навік,
Немов сірник, згорить.
Хай щастя прилетить
До нас у почуття
Й думки на все життя,
Яке дано нам всім
На білім світі цім,
Щоб ми жили із ним, –
Із щастям неземним,
Що нас на нім трима,
І ним із усіма
Ділились, щоби ми
Щасливими людьми
Були всі на землі –
Дорослі та малі,
Допоки нас умить
Навік смерть не приспить.
Євген Ковальчук, 05. 04. 2021