Слова: Мирослава Воньо Музика: Анатолія Кальяненка
Виконує: Анатолій Кальяненко
Хіба дорога нам щасливо не стелилась?
Не віщувало нам ніщо біди.
Хіба душі моїй ти в очі не дивилась?
І бачила лиш вірність назавжди.
Приспів:
Ні ти, ні я не вірили в розлуку,
Але вона настала, як зима.
Ні ти, ні я вже не подали руку.
І ось тепер я сам, і ти сама.
Ні ти, ні я не можем розлюбити,
Хоч поміж нами вже спливли роки.
Ні ти, ні я не вмієм без кохання жити.
Чому ж нас доля роз'єднала все-таки?
Буває, раптом спомин птахом прилітає,
Бере мене й несе в той час, в той край,
Де ми з тобою вдвох закохані гуляєм,
А світ навколо нас - неначе рай.
Приспів.
В садку дитячому ростуть на клумбах квіти
І так цвітуть яскраво, як в казках.
Там граються щодня чиїсь веселі діти,
А наші залишились в мріях-снах.
Приспів.
